Постать Миколи Костьовича Зерова — поета, перекладача, літературознавця,
критика, помітно виділяється навіть на тлі багатого на таланти літературного
життя 20-х років. Це був митець строгої, вивіреної думки, надзвичайно чутливий
до художнього слова, рідкісний ерудит, проникливий історик літератури, блискучий
оратор і полеміст.
Поет вважав сонет формою найвищої художньої майстерності та лаконічності
вислову. Характер, високий інтелект, особливий літературний хист, любов до
класичної досконалості запрограмували М. Зерова на прихильність до канонічної
віршової побудови та захоплення живою культурною традицією.
Зеров довів невмирущість сонета. Поезія неокласика сповнена особливими
принадами гармонійного поєднання минулого і сучасного. Поету вдалося,
застосовуючи традиційні чинники сонетного жанру, використати багаті елементи
українського фольклору.